Медичний центр Надії Бурмаки                         (0472) 63-16-16     (0472) 63-25-28     (093) 822-24-47     (067) 812-23-52     (066) 233-76-23

ВАСИЛЬ ШКЛЯР: «Настав час голосувати за ідеологію, а не за людину»

    У церкві Св. Михаїла м. Йонкерса (штат Нью-Йорк) 10 вересня відбулася зустріч громадськості зі знаменитим українським письменником Василем Шклярем. Подія — непересічна, зважаючи на ту величезну кількість дискусій, яка точиться навколо його роману «Чорний Ворон». Тож на вечір, після служби Божої, тут зібралися всі зацікавлені, щоб особисто побачити людину, яка заради пробудження в українського народу почуття національної гідності наважилася взятися за висвітлення такої й досі болючої та неоднозначно оцінюваної сторінки історії нашого народу, як боротьба з більшовицькою окупацією.

    Метою відвідин автором бестселера США було знайомство з українською діаспорою та збір коштів на створення фільму «Чорний ворон». Уже в перші місяці після виходу книги читачі висловлювали побажання побачити кінострічку, зняту за сюжетом роману. Багато людей говорило про готовність здати гроші для цього. Неодноразово ідея обговорювалася й у колах творчої інтелігенції. Тож, коли Петро Ващик, Верховний отаман Українського вільного козацтва діаспори, запросив його приїхати до Сполучених Штатів, письменник сприйняв цю звістку як добрий знак.      

     Зустріч у Йонкерсі, організатором якої став Володимир Козіцький, засновник, почесний голова та чинний президент кредитівки СУМА, була далеко не першою. До цього письменник узяв участь у святкуванні Дня незалежності в Чикаґо та Сієтлі, зустрівся із шанувальниками «Чорного Ворона» в Клівленді, Детройті, Баффало, Рочестері, Філадельфії, на Сумівській оселі, виступив / телевізійній програмі «Час-тайм» Лесі Ґонґадзе.

     Відкрив вечір пан Козіцький. Він представив присутнім пана Шкляра та його дружину, вродливу й ставну пані Валентину, і передав слово для привітання директорові Школи українознавства при парафії Св. Михаїла Світлані Хмурковській-Фай. В унісон із настроєм присутніх прозвучала її мова про те, до без знання минулого ии не можемо бути певними в правильності обраного шляху в майбутнє.

     Вітання продовжились невеличкою концертною програмою, підготовленою зусиллями учнів школи. Едуард Фай, Руслан Семенко та Катруся Жарі порадували присутніх натхненим читанням патріотичних віршів. Аня Олексів і родинний гурт Явдошняків, який створили татко та його двоє діток — Христинка й Нестор, зворушили слухачів проникливим співом. Потому до мікрофону запросили пана Шкляра.

    «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів»

    Василя Шкляра, одного з найвідоміших сучасних українських письменників, подарувала світові щедра на таланти черкаська земля. Але вже чимало часу письменник живе та працює в Києві. Він — автор більш ніж десятка романів, настільки популярних, що стосовно до п. Шкляра прижився вислів: «Автор, чиїх книжок найбільше викрали з магазинів». Кожен його твір стає подією в культурному житті суспільства, пробуджує пристрасті й бажання пізнати запропоновані ним на розгляд питання глибше. Недарма письменника називають ще й «батьком українського бестселера». Василь Шкляр — переможець фактично всіх престижних літературних конкурсів. Його твори перекладено багатьма мовами світу.

    Останній роман «Чорний Ворон» (інша назва — «Залишенець») відхиляє завісу мовчання над однією з найдраматичніших і найглибше захованих у архівах КДБ сторінок нашої історії, відтворюючи боротьбу повстанців проти більшовицьких окупантів у 20-х роках минулого сторіччя.   

    Такого скандалу довкола Шевченківської премії ще не було

    Роман «Чорний Ворон» був висунутий на здобуття Шевченківської премії, за що проголосувала абсолютна більшість членів Шевченківського комітету. Та стався скандал, який набув сили й потужності вибуху. Василь Шкляр звернувся до президента зі заявою про відтермінування вручення йому премії доти, доки міністром освіти буде Дмитро Табачник. То була ще одна спроба письменника звільнити країну від чиновника, який не раз відверто висловлював зневагу до мови й культурних надбань українського народу. У відповідь на те прізвища Василя Шкляра не виявилося в переліку нагороджуваних осіб. Громадськість обурилася та висунула ініціативу — вручити письменнику народну Шевченківську премію з формулюванням: «За повернення українській нації історичної пам’яті». Зібрали понад 255 тис. грн. У засобах масової інформації, зокрема, повідомлялося, що на премію «скинулися» й деякі депутати з фракцій БЮТ і НУНС. Вручення нагороди відбулося в Холодному Яру, біля пам’ятника на місці незборимого духу, де загинув нескорений знаменитий отаман українських повстанців Василь Чучупака.

    Чим цікавилися американські українці

    Присутнім на вечорі хотілося знати про все. І на всі поставлені запитання вони отримали вичерпні відповіді.

    —Який наклад книги «Чорний Ворон»?

    — Спочатку був невеликий. Але тепер сягнув понад 100 тис. Інтерес до описаних подій не зникає, а тільки підвищується. Тож доводиться перевидавати. Роман «Чорний Ворон набуває чимраз більшої популярності. Це — рекорди для українського книговидавництва часів незалежності, з огляду на історичну спрямованість твору.

    — Як вам Сполучені Штати?

    — Коли приїжджаю, наприклад, у Дніпропетровськ, то там здебільшого українською мовою розмовляють задля мене. А тут, в Америці, я вже місяць, а, окрім України, ще нічого не бачив. Наче у Львів потрапив. Я спостерігав дух України всюди, де був за цей час.

    — Звідки прийшла ідея написати про Холодний Яр?

    — Я виношував її дуже довго. Історія Української повстанської армії — най-драматичніша й найтрагічніша сторінка у боротьбі з комуністичною Росією. Нам намагаються прищепити думку, що боротьба УПА — це спротив не такої вже й великої частини населення в Західній Україні. Насправді визвольна боротьба в усій яскравості народного гніву палала в центральних і східних реґіонах країни ще в 20-х роках минулого століття. Кривий Ріг, Запоріжжя, Миколаївщина, Херсонщина, Київщина… Варто підкреслити, що ті, хто залишився в УПА до кінця, не були просто голодними безробітними селянами. Такі теж, звичайно, спостерігалися, але вони, змучені сповненим незгод лісовим життям, як тільки більшовики пообіцяли амністію, розійшлися по домівках. У лавах УПА в абсолютній більшості залишилися борці за ідею, люди освічені, із політичним мисленням, найчастіше то були вчителі або офіцери царської армії, котрі розуміли тимчасовість поступок більшовиків і які свободу й незалежність України цінували понад усе. Після 1920 року стало дедалі більше зрозуміло, щосили на цей момент — нерівні, а підтримки з-за кордону чекати марно. Але хлопці з Холодного Яру написали на своєму червоно-чорному прапорі: «Воля України або смерть». Розуміючи, що боротьбу на цьому етапі не виграти, вони не бажали скоритися. І не хотіли почуватися втікачами. Тут була їхня земля. Тому й залишалися в лісі до останнього. їх називали «залишенцями». Звідси й назва мого роману — «Залишенець». Вони не боялися смерті. Боялися тільки раніше загинути й не помститися. І вірили, що Україна неодмінно звільниться від окупантів. Заради цього жертвували життям. Казали: «На нашій крові запалиться мета».

    — Хто був прототипом Чорного Ворона?

    — Я довго шукав прототип. Були як мінімум чотири отамани, які обрали собі псевдо «Чорний Ворон». За президента Ющенка я мав змогу працювати з архівами КДБ. Там збереглися портрети декого з отаманів. У першу чергу я звернув увагу на Миколу Шкляра, бо його звали так само, як мого батька. Але достеменно відомо, що Микола загинув 1920 року. А дія в моєму романі тільки 1920-го розпочинається. Ще був один Чорний Ворон, але він діяв на Кіровоградщині. Прототипом став Іван Чорновус, він родом із-під Товмача на Звенигородщині, тобто мій земляк. Глибока й дещо містична постать. Освічений, розумний і політично свідомий. Чекісти говорили про нього, як про поета, хоча достеменно відомо тільки те, що він писав віршовані агітаційні заклики. Про нього є багато згадок — і про загибель, і про воскресіння.

    — Чи живий Чорний Ворон?

    — Скоріше за все, загинув. Хоча були розмови, що 1964-го з діаспори приїжджав Чорний Ворон… Декому ж удалося виїхати. Наприклад, Звенигородському отаману Іванові Лютому-Лютенку вдалося вислизнути за кордон. Він помер 1986 року в США, залишивши книжку спогадів «Вогонь із Холодного Яру». Могилу Івана Лютенка я знайшов сьогодні. Назву ще мемуари чорноліського підхорунжого Михайла Дорошенка та медвинського повстанця Миколи Василенка. Отже, люди писали про те, що пережили.

    — Яка вікова категорія схильна цікавитися зустрічами з вами та чи приймають вас у південних і східних районах?

    — Я коли приїхав у Одесу, то думав: хто прийде мене слухати? Прийшла переважно молодь. І це тішить. Уже народилися люди, позбавлені московської отрути, — вони шанують свою мову та звичаї, суверенність. Мене найбільше втішає те, як до цієї боротьби ставиться саме молоде покоління.

    — Хто, на вашу думку, вартий уваги на наступних президентських виборах?

    — Як на мене, настав час голосувати за ідеологію, а не за людину. Щодо особистостей: якщо Юлію Тимошенко нейтралізують, то на передній план вийде Арсеній Яценюк. А може, вирине хтось із нових громадських організацій.

    — Які ваші творчі задуми на майбутнє?

    — Я знайшов свідчення про юну золотоволосу дівчину, тендітну 16-річну гімназистку, яка в громадянську війну очолила загін повстанців, на Житомирщині троє її братів один по одному полягли в нерівній боротьбі. І тоді на чолі загону стала 16-річна Саша. Узяла собі ймення — Маруся. У її загоні було 300 кінних і 700 піших воїнів. І вона мужньо справлялась, аж допоки сама не загинула.

    Де дістати книжку та як допомогти створенню фільму

    Глядачі тепло дякували Василеві Шкляру та його дружині за таку цікаву зустріч. 13 вересня подружжя Шклярів відбуло в Україну. На жаль, через обмежену кількість примірників не всі змогли придбати книжку чи її аудіоваріант. Тому радо повідомляємо, що аудіокнигу ви можете замовити за адресою: Studio Zahrava, 7060 Е. Parkview Dr. Parma, OH 44134 (Вартість $25. Від двох дисків і більше — по $20). П. Ващик. Стосовно книжки звертатися до Володимира Козіцького за номером телефону: 914-2204843 (вартість — $40.00 плюс пересилка).

    Відкрито рахунок для збору грошей на зйомки фільму «Чорний Ворон» у Кредитівці СУМА-Йонкерс, координати: SUMA Yonkers Federal Credit Union, 125 Corporate Blvd,Yonkers, NY 10701. Act: Ukrainian Congress Commitee Of America, Film Chornyi Voron. Act# 1139-2.